Торгівля людьми — це грубе порушення прав людини, яке може торкнутися кожного, незалежно від віку, статі чи соціального статусу.
Важливо підвищувати обізнаність дітей і дорослих, навчати їх розпізнавати небезпечні ситуації, дотримуватися правил особистої безпеки та знати, куди звертатися по допомогу.
Адміністрація закладу освіти закликає батьків та учнів бути уважними, дотримуватися правил безпечної поведінки в цифровому середовищі та своєчасно інформувати про загрози.
З метою підвищення рівня обізнаності учасників освітнього процесу щодо ризиків, пов’язаних з використанням мережі Інтернет, а також з метою профілактики випадків вербування неповнолітніх та онлайн-шантажу, у закладі освіти підготовлено інформаційні памʼятки для батьків та здобувачів освіти.
Інформаційні матеріали спрямовані на формування безпечної поведінки дітей у цифровому середовищі, розвиток критичного мислення та своєчасне реагування на потенційні загрози.
Памʼятка для батьків
«Як уберегти дитину від вербування та онлайн-шантажу»
Батьки (законні представники) відіграють ключову роль у забезпеченні безпеки дитини в онлайн-просторі.
Звертаємо увагу, що:
вербування може здійснюватися під виглядом дружнього спілкування, участі в онлайн-іграх, конкурсах або пропозицій швидкого заробітку;
онлайн-шантаж пов’язаний з отриманням та подальшим використанням особистої інформації, фото або відео дитини з метою тиску чи залякування.
Рекомендовано батькам:
підтримувати постійний довірливий діалог з дитиною;
цікавитися онлайн-активністю дитини, колом її спілкування;
навчати правилам цифрової безпеки та відповідального користування Інтернетом;
пояснювати ризики участі в сумнівних онлайн-пропозиціях;
у разі виникнення загрози — зберігати докази та звертатися до відповідних служб.
Памʼятка для дітей
«Як уберегти себе від вербування та онлайн-шантажу»
Здобувачам освіти важливо пам’ятати, що їхня безпека в інтернеті є пріоритетом.
Основні правила безпечної поведінки:
не спілкуватися з незнайомими особами в мережі;
не передавати особисті дані, фото, відео, паролі;
не погоджуватися на пропозиції «легкого заробітку» або таємні завдання;
пам’ятати, що ніхто не має права примушувати до небезпечних чи незаконних дій.
У разі виникнення підозрілої ситуації необхідно:
не продовжувати спілкування з підозрілими особами;
зберегти повідомлення та інші докази;
повідомити батьків, педагогів або інших дорослих, яким ви довіряєте.
Контактна інформація для звернень
Національна поліція України — 102
Національна дитяча гаряча лінія — 116 111 (безкоштовно, анонімно)
Telegram-бот Служби безпеки України «Спали ФСБешника» —
t.me/Spaly_FSB_bot(!)
(для повідомлення про спроби вербування, підозрілу онлайн-активність або факти шантажу)
Від початку повномасштабного вторгнення рф в Україну, одним з додаткових напрямів роботи Урядової уповноваженої з питань гендерної політики є координація питання реагування та протидії сексуальному насильству, пов’язаному з конфліктом (СНПК).
З метою консолідації зусиль щодо запобігання та протидії СНПК, а також забезпечення належного рівня поінформованості населення, Апаратом Урядової уповноваженої з питань гендерної політики у співпраці з Офісом Генерального прокурора підготовлено інформацію про наявні служби та сервіси підтримки в розрізі кожного регіону. Інформацію про державні, міжнародні та громадські сервіси та служби підтримки постраждалих від СНПК у Київській області можна отримати тут.
Поширення цієї інформації сприятиме підвищенню рівня обізнаності населення щодо доступних сервісів та служб підтримки, забезпеченню своєчасного доступу постраждалих до необхідних послуг та посиленню документування випадків СНПК та надання допомоги постраждалим. Контактна особа – Анатолій Досич, консультант Апарату Урядової уповноваженої з питань гендерної політики, +380985077432, a.dosych@gmail.com.
Шановні батьки!
Адміністрація ліцею офіційно повідомляє про виявлені факти участі значної кількості учнів 5-11 класів у закритих та анонімних чатах та Telegram-каналах, де систематично розміщуються фото- та відеоматеріали за участю інших учнів і педагогічних працівників без їхньої згоди.
У зазначених спільнотах фіксуються:
– використання нецензурної лексики;
– приниження честі та гідності учасників освітнього процесу;
– поширення образливого контенту;
– заклики до булінгу та насильницьких дій;
– спілкування мовою держави-агресора в зневажливому контексті, що прямо суперечить законодавству України.
Звертаємо вашу увагу, що такі дії мають ознаки правопорушень і підпадають під норми чинного законодавства України, зокрема:
Повідомляємо, що адміністрація закладу звернулася із заявою до кіберполіції. По одному випадку створення та розміщення відеоматеріалів справу скеровано до суду. Наголошуємо, що відповідальність за дії неповнолітніх осіб несуть їхні батьки або законні представники.
Вимагаємо невідкладно:
Закликаємо вас усвідомити серйозність ситуації та вжити всіх необхідних заходів для недопущення подальших порушень. Зі свого боку заклад освіти здійснює фіксацію відповідних фактів та посилює профілактичну і виховну роботу.
З повагою адміністрація Требухівського ліцею
Рекомендації для батьків першокласників
Пам’ятайте: найкраща адаптація відбувається тоді, коли дитина відчуває любов, підтримку та впевненість у тому, що її приймають такою, якою вона є.
Батькам на замітку
У рамках Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти Як?» з 2 по 16 вересня у ліцеї були проведені заходи спрямовані на підвищення усвідомленості щодо ментального здоров’я серед учнів. А саме: бесіди «Що таке ментальне здоров’я?». Години спілкування: «Правила поведінки під час повітряної тривоги», «Техніки самодопомоги у стресових ситуаціях», «Стрес. Ознаки. Способи подолання», «Дружба – сильні разом», «Відповідальність як складова ментального здоров’я».
Посібник “Ментальне здоров’я дітей під час війни: поради батькам та опікунам”
Передусім варто показати дитині ліцей, до якого вона прийде 1 вересня. Прогулянки подвір’ям (за можливості й шкільним приміщенням) підуть на користь. У такий спосіб невідомий світ стане трішки зрозумілішим.
За можливості можна зайти до ліцею. Дітям важливо “тілом відчути” місце, де вони будуть знаходитися, (можна доторкнутися до парти, піти до туалету, побачити їдальню).
Якщо навчання буде відбуватися онлайн, батьки можуть заздалегідь показати дитині, як буде проходити дистанційний урок. Можна ввімкнути Zoom чи інші онлайн-платформи для навчання, дати змогу дитині понатискати на різні “кнопки” та провести з нею власний мініурок.
Соціалізація
Може статися так, що дитина звикає до ліцею й водночас переживає кризу семирічного віку (криза пов’язана з переходом від структури меншого світу, у якому вона була, до структури великого світу). Усе це в комплексі (відсутність соціальних контактів + тривожність через війну + криза семи років) може впливати на поведінку дитини, яка отримує ще один виклик – йде до першого класу.
Саме тому батьки мають стати опорою для дитини.
Найкраща адаптація – це турбота, піклування та хороший емоційний зв’язок із дитиною.
Чого не варто робити, допомагаючи дитині із соціалізацією:
Чим відкритіші батьки з дітьми й чим м’якше вони реагують на проблеми, тим відвертішою буде дитина.
На це потрібно більше часу, ніж просто повчати дитину й нав’язувати свої думки, та якщо ми не будемо слухати дітей, вони перестануть нам розповідати про пережиті події в ліцеї, про свої емоції та думки, а ми не дізнаємося про проблеми, які їх турбують.
Реакція на різні шкільні ситуації
Крім знайомства із невідомим місцем (ліцеєм) батьки мають підготувати дитину до невідомих їй ситуацій. Наприклад, розказати, що в класі діти можуть штовхатися, битися чи не слухати вчителя. Діти, які відвідували дитсадок, уже мають досвід проживання таких випадків та швидше за все знають, як на це реагувати.
Якщо ж у дітей ще не напрацьовані реакції на різні побутові та навчальні ситуації, батьки мають обговорити, що саме може робити дитина, якщо в неї, наприклад, відбиратимуть ручку або її штовхне однокласник, та до кого вона може звернутися по допомогу.
Варто скласти дорожню карту, що робити в різних випадках шкільного життя.
Партнерство з учителями
Якщо дитині складно адаптуватися в ліцеї, можна звернутися за порадою до вчителя та зробити його партнером. Можна розповісти чи написати листа вчителю, у якому описати особливості дитини, якщо такі є.
Приміром, улюблена іграшка має бути постійно з дитиною, бо це нагадує про дім у Маріуполі й без неї вона нікуди не ходить.
Або ж те, що в присутності дитини не можна згадувати певні слова, речі чи назви, бо вони можуть стати тригерами.
Чи бути готовим до того, що дитина відмовиться від харчування в шкільній їдальні.
Нічого страшного в цьому немає. Під час адаптації можуть змінюватися харчові уподобання та поведінка загалом (про проблеми зі звиканням до шкільного середовища може свідчити небажання дитини розповідати про ліцей чи йти на уроки).
Успішність
Як тільки дитина пішла до ліцею, батьки очікують від неї перших результатів та цікавляться лише навчальними досягненнями. Та може виявитися, що діти ще не готові до навчання і не можуть успішно опанувати абсолютно всі предмети. Відповідно – великих успіхів у навчанні не матимуть.
До того ж під час адаптації всі сили дитини спрямовані на пристосування до нового середовища, а не на академічні успіхи.
Та як би не вчилася дитина, треба хвалити її навіть за маленькі досягнення.
Коли дитина йде до ліцею, дуже важливо, щоб її мозок дозрів, а вона могла контролювати свою поведінку. Саморегуляція допоможе їй виконувати правила та витрачати менше енергії на контроль власної поведінки.
Звісно, коли дитина вміє читати, знайома із цифрами та числами, спілкується українською, то їй легше буде звикнути до нового етапу життя. Але якщо зосередитися лише на академічній підготовці, а випустити з поля зору підтримку дитини, її соціалізацію, то це матиме негативні наслідки й в адаптації, і в шкільному житті в цілому.
Чимало батьків дуже хвилюється, коли діти вперше йдуть до ліцею – іноді навіть більше за майбутніх учнів. Ці хвилювання можуть бути реакцією на новий і малознайомий етап життя, який починається в родині.
Коли дитина йде в перший клас, вона опиняється в новому місці, новому контексті та у великому світі, яким стає для неї ліцей. Раніше вся увага дитини та її діяльність фокусувалися на родині. Навіть якщо вона відвідувала дитячий садочок, однаково всі основні події в її житті та свідомості відбувалися в сім’ї.
Коли ж дитина йде до ліцею, відбувається певний розрив, під час якого родина залишається для дитини своєрідним тилом, у який вона повертається після уроків. І цей тил має бути надійним, стабільним і готовим підтримати дитину.
Як пом’якшити адаптацію до першого класу:
Зупинимося докладніше на кожному із цих пунктів.
